Фон

Тікагрелор є новим антагоністом рецептора P2Y12 [1].

Повідомлялося, що тікагрелор пригнічує протромботичні ефекти АДФ на тромбоцити проти рецептора P2Y12. Тикагрелор продемонстрував повне пригнічення агрегації тромбоцитів ex vivo. Крім того, Тікагрелор припустив дозозалежне пригнічення агрегації тромбоцитів у людини. Окрім цього, Ticagrelor також продемонстрував пероральний, активний, оборотний антагоніст. На відміну від інших інгібіторів, тікагрелор також повідомляє про пригнічення рецептора P2Y12 без метаболічної трансформації. Крім того, тікагрелор є першим тієнопіридиновим антитромбоцитарним засобом, який переважно метаболізується CYP3A4 і CYP2C19 [1][2].

Література:
[1] Zhou D1, Andersson TB, Grimm SW. Оцінка in vitro потенційної взаємодії лікарських засобів із тикагрелором: фенотипування реакції цитохрому P450, інгібування, індукція та диференціальна кінетика. Препарат Метаб Диспос. Кві 2011;39(4):703-10.
[2] Li Y1, Ландквіст C, Grimm SW. Розподіл і метаболізм тикагрелору, нового антагоніста рецептора P2Y12, у мишей, щурів і мармозеток. Препарат Метаб Диспос. 2011, вересень; 39 (9): 1555-67. doi: 10.1124/dmd.111.039669. Epub 2011 13 червня.

опис

Тікагрелор (AZD6140) є оборотним пероральним антагоністом рецептора P2Y12 для лікування агрегації тромбоцитів.

In Vitro

Тікагрелор сприяє більшому пригніченню аденозину 5′-дифосфат (АДФ)–індуковане вивільнення Ca2+ в очищених тромбоцитах порівняно з іншими антагоністами P2Y12R. Цей додатковий ефект тикагрелору, окрім антагонізму P2Y12R, є частково наслідком інгібування тикагрелором рівноважного нуклеозидного транспортера 1 (ENT1) на тромбоцитах, що призводить до накопичення позаклітинного аденозину та активації Gs-зв’язаних аденозинових рецепторів A2A [1]. Клітини B16-F10 демонструють знижену взаємодію з тромбоцитами мишей, які отримували тикагрелор, порівняно з мишами, які отримували фізіологічний розчин [2].

На моделях внутрішньовенних і внутрішньоселезінкових метастазів меланоми B16-F10 у мишей, які отримували клінічну дозу тикагрелору (10 мг/кг), спостерігалося помітне зменшення метастазів у легенях (84%) і печінці (86%). Крім того, лікування тикагрелором покращує виживання порівняно з тваринами, які отримували фізіологічний розчин. Подібний ефект спостерігається на моделі раку молочної залози 4T1 зі зменшенням метастазів у легенях (55%) і кістковому мозку (87%) після лікування тикагрелором [2]. Одноразове пероральне застосування тикагрелору (1-10 мг/кг) викликає дозозалежний інгібуючий ефект на агрегацію тромбоцитів. Тікагрелор у найвищій дозі (10 мг/кг) значно пригнічує агрегацію тромбоцитів через 1 годину після введення дози, а пік пригнічення спостерігається через 4 години після введення дози.

Зберігання

4°С, захищати від світла, зберігати в атмосфері азоту

*У розчиннику: -80°C, 6 місяців; -20°C, 1 місяць (захищати від світла, зберігати в атмосфері азоту)

Хімічна структура