Клопідогрель і тикагрелор є антагоністами рецепторів P2Y12, які пригнічують аденозиндифосфат (АДФ) шляхом селективного інгібування зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) з його рецептором P2Y12 і активність вторинного АДФ-опосередкованого комплексу глікопротеїну b/III.GPII.

Обидва є клінічно широко використовуваними антитромблерами, які можна використовувати для запобігання тромбозу у пацієнтів із хронічною стабільною стенокардією, гострим коронарним артеріальним синдромом та ішемічним інсультом.То яка різниця?

1, час початку

Тикагрелор є більш ефективним, а для пацієнтів із гострим коронарним синдромом він може швидко діяти, пригнічуючи агрегацію пластинок, тоді як клопідогрель менш ефективний.

2, Візьміть частоту дози

Період напіввиведення клопідогрелю становить 6 годин, а період напіввиведення тикагрелору становить 7,2 години.

Однак активні метаболіти клопідогрелю необоротно зв’язуються з суб’єктом P2Y12, тоді як тикагрелор та суб’єкт P2Y12 є оборотними.

Тому Клопідогрель приймають 1 раз на добу, а Тикагрелор – двічі на добу.

3, Антитромбоцитарна дія

Антиагреганти Тикагрелору були більш ефективними, і дослідження показали, що Тикагрелор не мав різниці у зменшенні серцево-судинної смертності та інфаркту міокарда, що було вищим, ніж у групі клопідогрелю, та в інсульті.

Виходячи з переваг лікування Тикагрелором для пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС), відповідні рекомендації в країні та за кордоном рекомендують застосовувати Тикагрелор для лікування антитромбоцитарними пластинками у пацієнтів з ГКС.У двох авторитетних рекомендаціях Європейської кардіологічної асоціації (ESC NSTE-ACS Guidelines 2011 і STEMI Guidelines 2012) клопідогрель можна застосовувати лише у пацієнтів, яким не можна лікувати тикагрелор.

4, Ризик кровотечі

Ризик кровотечі при тривалому застосуванні Тикагрелору був дещо вищий, ніж у Клопідогрелю, але ризик кровотечі був подібним при короткочасному застосуванні.

Дослідження KAMIR-NIH на основі населення Східної Азії показують, що ризик кровотечі TIMI був значно вищим у пацієнтів віком ≥ 75 років, ніж при застосуванні клопідогрелю.Тому пацієнтам з АКС віком ≥ 75 років рекомендується вибрати Клопідогрет як кращий інгібітор P2Y12 на основі аспірину.

Антитромбоцитарна терапія для пацієнтів із низьким вмістом тромбоцитів також повинна уникати застосування Тикагрелору.

5、 Інші побічні реакції

Найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося у пацієнтів, які отримували тикагрелор, були утруднення дихання, синці та носові кровотечі, які виникали частіше, ніж у групі клопідогрелю.

6、Взаємодія з лікарськими засобами

Клопідогрель – це лікарський засіб, що пригнічує активність цього ферменту, який частково метаболізується CYP2C19 як його активний метаболіт, і прийом препарату, який пригнічує активність цього ферменту, може знизити рівень, при якому клопідогрель перетворюється в активний метаболіт.Тому не рекомендується комбіноване застосування сильних або помірних інгібіторів CYP2C19, таких як омепразол, езомепразол, фтороназол, воліконазол, флуоксетин, фторвольсамін, циклопроксацин, камасі.

Тикагрелор в основному метаболізується CYP3A4, а невелика частина метаболізується CYP3A5. Спільне застосування інгібіторів CYP3A може підвищити Cmax та AUC тикагрелору.Тому слід уникати комбінованого застосування тикагрелору з потужними інгібіторами CYP3A, такими як кетоконазол, ітраконазол, вориконазол, кларитроміцин тощо. Однак комбіноване застосування індуктора CYP3A може знизити Cmax та AUC тикагрелору відповідно.Тому слід уникати комбінованого застосування сильнодіючих індукторів CYP3A, таких як дексаметазон, фенітоїн натрію, фенобарбітал та карбамазепін.

7、Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів з нирковою недостатністю

PLATO, у дослідженні пацієнтів з гострим коронарним синдромом з нирковою недостатністю, показав значне підвищення рівня креатиніну в сироватці крові в групі тикагрелору порівняно з клопідогрелем; Подальший аналіз пацієнтів, які отримували БРА, показав збільшення сироваткового креатиніну на 50% >, побічні ефекти, пов’язані з нирками події та побічні ефекти, пов’язані з функцією нирок, були значно вищими в групі тикагрелору, ніж у групі клопідогрелю. Тому клопідогрель + аспірин повинні бути першим вибором для пацієнтів з нирковою недостатністю.

8、Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів з подагрою/гіперурикемією

Показано, що тривале застосування тикагрелору підвищує ризик подагри. Подагра є поширеною побічною реакцією лікування тикагрелором, яка може бути пов’язана з впливом активних метаболітів тикагрелору на метаболізм сечової кислоти. Тому клопідогрель є оптимальною антитромбоцитарною терапією для подагри. /пацієнти з гіперурикемією.

9、Антитромбоцитарна терапія перед АКШ (коронарне шунтування)

Пацієнтам, яким призначено АКШ, які приймають низькі дози аспірину (75–100 мг), не потрібно припиняти перед операцією; Пацієнтам, які отримують інгібітор P2Y12, слід розглянути можливість припинення прийому тикагрелору принаймні за 3 дні та клопідогрелю щонайменше за 5 днів до операції.

10、Низька реактивність клопідогрелю

Низька реактивність тромбоцитів до клопідогрелю може призвести до ішемії.Щоб подолати низьку реактивність клопідогрелю, поширеним вибором є збільшення дози клопідогрелю або заміна його тикагрелором.

На закінчення можна сказати, що тикагрелор діє швидко і має сильнішу інгібуючу дію.При лікуванні гострого коронарного синдрому тикагрелор має кращий антитромботичний ефект, що може ще більше знизити смертність, але він має вищий ризик кровотечі та має вищі побічні реакції, такі як задишка, забій, брадикардія, подагра тощо, ніж клопідогрель.