Клопідогрель і тикагрелор є антагоністами рецепторів P2Y12, які пригнічують аденозиндифосфат (АДФ) шляхом селективного інгібування зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) з його рецептором P2Y12 та активності вторинного опосередкованого АДФ глікопротеїну GPII.b/III.a комплексу.

Обидва клінічно широко використовувані антиагреганти, які можна використовувати для запобігання тромбозу у пацієнтів із хронічною стабільною стенокардією, синдромом гострої коронарної артерії та ішемічним інсультом. Так яка різниця?

1, Час початку

Тікагрелор є більш ефективним, і для пацієнтів із синдромом гострої коронарної артерії він може швидко пригнічувати агрегацію пластинок, тоді як клопідогрель менш ефективний.

2, Візьміть частоту дози

Період напіввиведення клопідогрелю становить 6 годин, тоді як період напіввиведення тикагрелору становить 7,2 години.

Однак активні метаболіти клопідогрелю необоротно зв’язуються з суб’єктом P2Y12, тоді як суб’єкти Ticagrelor і P2Y12 є оборотними.

Тому клопідогрель приймають один раз на добу, а тікагрелор — двічі на добу.

3, Антитромбоцитарна дія

Антиагреганти Ticagrelor були більш ефективними, і дослідження показали, що Ticagrelor не мав різниці у зниженні серцево-судинної смертності та інфаркту міокарда, яке було вищим, ніж у групі клопідогрелю, та інсульту.

Виходячи з переваг лікування тикагрелором для пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС), відповідні настанови в країні та за кордоном рекомендують використовувати тикагрелор для лікування антиагрегантів у пацієнтів з ГКС. Згідно з двома авторитетними рекомендаціями Європейської кардіологічної асоціації (Рекомендації ESC NSTE-ACS 2011 та Рекомендації STEMI 2012) клопідогрель можна застосовувати лише пацієнтам, які не можуть лікуватися тікагрелором.

4, Ризик кровотечі

Ризик кровотечі при тривалому застосуванні тикагрелору був дещо вищим, ніж у клопідогрелю, але ризик кровотечі був подібним при короткочасному застосуванні.

Дослідження KAMIR-NIH на популяції східної Азії показують, що ризик кровотечі TIMI був значно вищим у пацієнтів віком ≥ 75 років, ніж у пацієнтів, які приймали клопідогрель. Тому для пацієнтів із АС ≥ 75 років рекомендується вибрати клопідогрет як інгібітор P2Y12 на основі аспірину.

Також слід уникати терапії тикагрелором для пацієнтів із низькою кількістю пластинок у малих пластинках.

5. Інші побічні реакції

Найпоширенішими побічними реакціями у пацієнтів, які отримували тикагрелор, були утруднене дихання, синці та носові кровотечі, які виникали частіше, ніж у групі клопідогрелю.

6、Лікарські взаємодії

Клопідогрель є пресупериальним препаратом, який частково метаболізується CYP2C19 як його активний метаболіт, і прийом препарату, який пригнічує активність цього ферменту, може знизити рівень, на якому клопідогрель перетворюється на активний метаболіт. Тому комбіноване застосування сильних або помірних інгібіторів CYP2C19, таких як омепразол, езомепразол, фтороназол, воліконазол, флуоксетин, фторволсамін, циклопроксацин, камасі, не рекомендується.

Тікагрелор в основному метаболізується CYP3A4, і невелика частина метаболізується CYP3A5. Комбіноване застосування інгібіторів CYP3A може збільшити Cmax і AUC тикагрелору. Тому слід уникати комбінованого застосування тикагрелору з потужними інгібіторами CYP3A, такими як кетоконазол, ітраконазол, вориконазол, кларитроміцин тощо. Однак комбіноване застосування індуктора CYP3A може зменшити Cmax та AUC тикагрелору відповідно. Тому слід уникати спільного застосування потужних індукторів CYP3A, таких як дексаметазон, фенітоїн натрію, фенобарбітал і карбамазепін.

7、Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів з нирковою недостатністю

У дослідженні PLATO за участю пацієнтів із гострим коронарним синдромом і нирковою недостатністю було виявлено значне підвищення рівня креатиніну в сироватці крові в групі тикагрелору порівняно з клопідогрелем; Подальший аналіз пацієнтів, які отримували БРА, показав підвищення рівня креатиніну в сироватці крові на 50 %, побічний ефект, пов’язаний з нирками. подій, а побічні ефекти, пов’язані з функцією нирок, були значно вищими в групі тикагрелору, ніж у групі Група клопідогрелю. Тому клопідогрель + аспірин має бути першим вибором для пацієнтів із нирковою недостатністю.

8、Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів з подагрою/гіперурикемією

Показано, що тривале застосування тикагрелору підвищує ризик подагри. Подагра є поширеною побічною реакцією лікування тикагрелором, яка може бути пов’язана з впливом активних метаболітів тикагрелору на метаболізм сечової кислоти. Тому клопідогрель є оптимальною антитромбоцитарною терапією подагри /пацієнти з гіперурикемією.

9、Антитромбоцитарна терапія перед АКШ (аортокоронарне шунтування)

Пацієнтам, яким призначено АКШ, які приймають низькі дози аспірину (75–100 мг), не потрібно припиняти перед операцією; пацієнтам, які отримують інгібітор P2Y12, слід розглянути можливість припинення прийому тикагрелору принаймні на 3 дні та клопідогрелю принаймні на 5 днів перед операцією.

10、Низька реактивність клопідогрелю

Низька реактивність тромбоцитів на клопідогрель може призвести до ішемії. Щоб подолати низьку реактивність клопідогрелю, звичайним вибором є збільшення дози клопідогрелю або заміна його тикагрелором.

На закінчення, тикагрелор діє швидко і має більш сильний інгібуючий ефект пластини. У лікуванні гострого коронарного синдрому тикагрелор має кращий антитромботичний ефект, що може додатково знизити смертність, але він має вищий ризик кровотечі та має більші побічні реакції, такі як задишка, контузія, брадикардія, подагра тощо, ніж клопідогрель.